Автор
Народився в Радяту, Румунія
Ранні роки та походження
Народився: Радеуці, Румунія (1929)
Помер: 2010
Віктор Длуґач (пізніше відомий як Авіґдор Арі́кха) народився в сім'ї німецькомовних євреїв у місті Радеуці, Буковина, Румунія.
Його дитинство пройшло в Чернівцях, також на Буковині.
У 1941 році його родина зіткнулася з примусовою депортацією до транснистрійських концентраційних таборів під контролем Румунії, де загинув його батько.
Арі́кха вижив завдяки малюванню сцен депортації, які були представлені делегатам Міжнародного Червоного Хреста.
Художній розвиток та стиль
Еміграція та освіта: У 1944 році разом із сестрою емігрував до Палестини. До 1948 року жив у кібуці Маале-ха-Хаміша. Навчався в Школі мистецтєств Бецалель в Єрусалимі (1946–1949).
Початок кар'єри та абстракція: Здобув стипендію для навчання в Школі витончених мистецтв (École des Beaux Arts) у Парижі (1949), де опанував техніку фрески. З 1954 року мешкав у Парижі. Наприкінці 1950-х років Арі́кха став прихильником абстракції.
Перехід до графіки та повернення до живопису: У 1965 році він припинив писати картини, зосередившись виключно на малюванні з натури; протягом восьми років він працював над усіма сюжетами за один сеанс. До живопису повернувся у 1973 році.
Фірмовий стиль: Арі́кха розробив унікальний метод написання картин безпосередньо з натури лише при природному освітленні, не використовуючи попередніх ескізів. Цей підхід підкреслював миттєвість та спонтанність.
Впливи: Натхненний китайським живописом пензлем, він поділяв принцип фіксації «вирішального моменту» зі своїм другом Анрі Картьє-Брессоном.
Тематика: Відомий своїми портретами, нюдами, натюрмортами та пейзажами, виконаними реалістично, але з просторовими композиціями під впливом абстракції, зокрема творчості Мондріана.
Головні досягнення та визнання
Критичне визнання: Журнал The Economist назвав його «мабуть, найкращим художником, що працює з натури, в останні десятиліття XX століття».
Замовлення та портрети: Виконував портрети на замовлення, зокрема портрети королеви Єлизавети (Королеви-матері) (1983) та колишнього прем'єр-міністра лорда Хоума (1988), обидва зберігаються в Шотландській національній портретній галереї. Також написав портрет Катрін Денюв (1990) для французької держави та П'єра Моро для міста Лілль.
Виставки: Регулярно експонувався в Лондоні та Нью-Йорку, маючи понад два десятки персональних виставок.
Ретроспективи: Великі ретроспективні виставки проходили в Ізраїльському музеї (живопис) та Музеї мистецтва Тель-Авіва (графіка та малюнок) у 1998 році. Також експонувався в Шотландській національній галереї сучасного мистецтва, Британському музеї, Національній бібліотеці Франції та Музеї Тиссена-Борнемізи.
Нагороди та почесті: Отримав численні відзнаки, зокрема Золоту медаль, звання Chevalier des Arts et des Lettres, Grand Prix des Arts de la Ville Paris, Prix des Arts des Lettлення et des Sciences, а також орден Почесного легіону (Chevalier of the Légion d'honneur).
Історичне значення в мистецтві
Поєднання модернізму: Мистецтвознавць Марко Лівінгстон описував Арі́кху як митця, що поєднав «модерністський авангард чистої абстракції з традиціями спостережного малювання та живопису, що сягають корінням у епоху Відродження».
Постабстрактний репрезентативізм: Вважаючись «постабстрактним репрезентативним художником», він вийшов за межі чистої абстракції, зберігши її уроки у просторовій композиції.
Акцент на безпосередньому спостереженні: Відданість Арі́кхи живопису безпосередньо з натури, без попередніх ескізів чи фотографій, стала значним відходом від методів багатьох сучасників і підкреслила важливість миттєвого сприйняття.
Спадщина: Його роботи зберігаються у престижних колекціях по всьому світу, включаючи Ізраїльський музей, Музей мистецтва Тель-Авіва, Шотландську національну галерею сучасного мистецтва, Британський музей, Національну бібліотеку Франції та Музей Тиссена-Борнемізи.
Мистецтвознавець та письменник
Наукова діяльність: Арі́кха також був поважним мистецтвознавцем і автором праць про мистецтво.
Каталоги та публікації: Він писав каталоги до виставок Пуссена та Енгра в Луврі, а також є автором таких книг, як «Ingres, Fifty Life Drawings», «Peinture et Regand» та «On Depiction».
Лекції: Широко викладав у таких закладах, як Принстонський університет, Єльський університет та Колекція Фріка.
