Westminster

Автор

Стівен Бон

Народився в Чішикв, Великобританія

Стівен Бона: Життя та мистецтво

Ранні роки та освіта

Народився: Чишвік, Великобританія (1904)

Помер: 1958

Стівен Бона був сином видатного художника сера Мюрхеда Бона та письменниці Гертруди Гелени Додд. Таке сімейне мистецьке коріння глибоко вплинуло на його ранній творчий розвиток.

Він здобув освіту в школі Беделлс, а згодом, у 1922 році, вступив до Школи витончених мистецтв Слейд.

Однак академічний підхід Слейда викликав у нього розчарування, тому в 1924 році він залишив навчання, щоб присвятити себе книжковій ілюстрації.

Рання кар'єра та художній розвиток

Спочатку Бона здобув успіх як ілюстратор гравюр на дереві, створюючи роботи для своєї матері та інших письменників. Його талант був визнаний на міжнародному рівні, коли у 1925 році він отримав золоту медаль за гравюру на Міжнародній виставці в Парижі.

У 1926 році його участь у спільній виставці з Родні Джозефом Берном та Робіном Гатрі в галереї Goupil стала вагомим кроком до художнього визнання.

Демонструючи свою багатогранність, у 1928 році він створив настінну розписку для станції метро Пікаділлі-Серкус, що ще більше розширило межі його творчого пошуку.

Шлюб із художницею Мері Адсхед у 1929 році відкрив перед ним шлях до численних подорожей Британією та Європою. Ці мандрівки стали ключовими для формування його фірмового стилю — яскравих пейзажів, написаних на відкритому повітрі, незалежно від капризів погоди.

1930-ті роки: Пейзажна живопис та виставки

Протягом 1930-х років Бона регулярно експонував свої роботи у престижних галереях, серед яких Fine Art Society, Lefevre Gallery та Redfern Gallery.

У 1936 році в галереї Ryman в Оксфорді він представив серію з 41 картини, присвячену британським графствам, продемонструвавши своє прагнення зафіксувати саму суть британського ландшафту.

Його творчість також здобула відгук у Стокгольмі під час виставок 1936 та 1937 років, що сприяло зміцненню його міжнародної репутації.

Воєнний художник та внесок у мистецтво Другої світової війни

З початком Другої світової війни Бона вступив до лав війська як офіцер Установок маскування цивільної оборони.

У 1943 році Консультативний комітет воєнних художників призначив його штатним художником, що спеціалізувався на темах Адміралтейства. Цю роль раніше виконував його батько, Мюрхед Бона, але Стівен перейняв її після трагічної смерті їхнього сина Гейвіна.

Знакові роботи періоду війни: Він створив численні полотна, що зображують прибережні споруди та військово-морські судна, включаючи сцени, написані безпосередньо на борту підводних човнів.

Бона був свідком і документалістом висадки в Нормандії у 1944 році, зафіксувавши події в Кенах та Курсоль. Він також відтворив на полотнах штурм острова Валхерен у Нідерландах.

Наприкінці 1944 року він вирушив до Норвегії, де документував затоплення лінкора «Тірпіц», захоплені військово-морські бази та масові поховання військовополонених.

Післявоєнна кар'єра та спадщина

Після завершення війни стиль Бона став дещо поза модою. Попри те, що він продовжував писати картини, йому було важко організовувати виставки своїх робіт.

Він переключився на мистецтвознавчу критику, пишучи для Manchester Guardian, а також створював гумористичні замітки для Glasgow Herald.

Бона також працював на телебаченні та радіо BBC і спільно з дружиною займався написанням дитячих книг. Разом вони організували курс із розпису на стінах у Дартінґтоні.

У 1957 році він був призначений директором Коледжу мистецтв Хорнсі.

Смерть: Стівен Бона помер від раку 15 вересня 1958 року в лікарні Святого Варфоломея в Лондоні.

Творчість Стівена Бони є безцінним візуальним літописом Британії середини XX століття, що охоплює як спокій її пейзажів, так і суворі реалії воєнного часу.

Музей

Grundy Art Gallery

Представлено в Blackpool, United Kingdom

A Lancashire Gem: Discovering the Grundy Art Gallery

The Grundy Art Gallery, nestled in Blackpool’s vibrant Victorian seaside town, stands as a testament to Lancashire's enduring appreciation for artistic heritage. Established in 1911 by visionary brothers John and Sir Cuthbert Grundy—artists themselves—the gallery began its journey with an extraordinary bequest of over twenty paintings and subsequent generous donations, cementing its position as one of the region’s foremost art institutions.

Coordinates:

(53°49′13″N 3°03′09″W)

(https://geohack.toolforge.org/ge

Historic Roots:

Commissioned in 1908, the Edwardian building embodies the elegance and ambition of its time—a deliberate reflection of the Grundy brothers’ artistic vision.

A Diverse Collection:

The gallery's holdings span Victorian oils and watercolors alongside modern British paintings, oriental ivories, ceramics, photographs, and souvenirs of Blackpool, showcasing a remarkable breadth of artistic expression.

Amongst its celebrated artists are luminaries like Anna Airy, Craigie Aitchison, Samuel John ‘Lamorna’ Birch, Stephen Bone, Reginald Grange Brundrit, Jeffrey Camp, Thomas Sidney Cooper, Charles Ernest Cundall, Frederick William Elwell, Richard Ernst Eurich, Stanhope Alexander Forbes, Patrick Hughes, Augustus Edwin John, Laura Knight, Moffat Peter Lindner, John Linnell, Charles S. Ricketts, David Roberts, Charles Spencelayh, Henry Scott Tuke, and Lucy Kemp Welsh—names that resonate deeply within British art history.

Notable Artists:

Augustus John’s evocative portraits capture the spirit of his era, Paul Nash's surreal landscapes delve into the subconscious realm, and Eric Ravilious’s watercolor paintings evoke a nostalgic longing for England’s rural past.

The Grundy Art Gallery distinguishes itself through its commitment to bridging artistic eras—a deliberate strategy that presents visitors with a holistic understanding of artistic evolution. Furthermore, it actively engages the local community and attracts discerning audiences from across the UK and beyond, fostering dialogue between art and society.

Contemporary Engagement:

Regularly hosting groundbreaking exhibitions featuring both established and emerging artists, the gallery ensures that its legacy extends into the 21st century.

A cornerstone of Lancashire’s cultural landscape, the Grundy Art Gallery continues to inspire curiosity and appreciation for art. Its enduring appeal lies in its ability to transport viewers back to a bygone era while simultaneously illuminating the dynamism of contemporary artistic endeavors.

Collection Highlights

Augustus John:

Explore John’s masterful portraits—studies in character and emotion—that exemplify his distinctive style.

Paul Nash:

Immerse yourself in Nash's mesmerizing landscapes, imbued with a palpable sense of mystery and melancholy; these works invite contemplation on the relationship between humanity and nature.

Eric Ravilious:

Admire Ravilious’s iconic watercolors—characterized by crisp lines, vibrant hues, and an idealized depiction of rural England—a visual celebration of timeless beauty.

Don't miss ‘The Laughing Parson,’ a masterpiece by Charles Spencelayh—one of two works by Spencelayh residing within the Grundy Collection—a poignant reminder of Blackpool’s artistic past.

Architecture & History

Edwardian Elegance:

The gallery's Edwardian building stands as a stately monument to Victorian grandeur, reflecting the philanthropic vision of its founders and serving as a beacon for Lancashire’s cultural heritage.

What Makes It Unique

Unlike many institutions focused solely on preserving historical art forms, the Grundy Art Gallery actively champions artistic innovation—a commitment underscored by its membership in the Contemporary Art Society and its preference for acquiring sculptures, prints, video installations, and other contemporary mediums.