Друк جيкле або на полотні музейної якості з оперативним виготовленням та різноманітними варіантами фінішної обробки. ( Замовити картину ручної роботи
Перейти до цифрових зображень)
Обирайте з наших стандартних розмірів, що відповідають оригінальним пропорціям твору мистецтва.
Введіть необхідну ширину та висоту, щоб принт ідеально підійшов до вашої рами або стіни. Принт можна лише обрізати, але не можна зробити більшим за оригінал, тому при зміні пропорцій частина зображення буде втрачена. Перед друком ми надсилаємо вам цифровий макет для затвердження. Зображення на цій сторінці не відображає реальну обрізку — її можна побачити лише на макеті.
Доставка по всьому світу () за 2 тижні замість стандартних 4/5 тижнів. (28 Жовтень)
Snuff Box
Розмір репродукції
Anicet Charles Gabriel Lemonnier (6 червня 1743 року, Руан — 17 серпня 1824 року, Париж) був видатним французьким живописцем епохи неокласицизму та романтизму, який провів своє творче життя у перехідний період між традицією та новаторством. Його мистецький шлях розгортався на тлі майбутньої революції, коли він працював у світі аристократії та був свідком її драматичної зміни.
Його раннє навчання відбувалося під керівництвом Жан-Баптиста Декампа в Руанській школі мистецтв, а потім у Джозефа-Марі Віена – зв’язок із Віеном був вирішальним у формуванні його естетичних смаків. Вієнська школа була центром інтелектуальної активності та художньої амбіції того часу, що глибоко вплинуло молодого Лемоннієра.
Тріумф на Премії Римського Академіка в 1772 році з положенням «Діти Ніоб із Аполлоном і Дією» забезпечив йому престижне проживання в античній Греції та відкрив доступ до найвищих соціальних кіл Парижа, зокрема салону Марії Терези Роде Геффрін – місця зустрічі інтелектуалів та художників. Саме ця експозиція не лише дарувала Лемоннієру соціальну освіту, але й сформувала його світогляд і вплинула на подальші твори.
Його десятирічна поїздка до Рима (1774–1784 рр.) стала переломним моментом у житті Лемоннієра. Він занурився в вивчення античних шедеврів, засвоївши принципи класичної композиції та дизайну. Цей період ознаменувався відходом від барокової помпезності до чіткості ліній, гармонії форми та обмеженого наративу – характерних рис неокласицизму.
Вплив римської античності простежується у його творчості: він не просто копіював стародавні моделі; він внутрішньо переймався їхніми ідеалами та адаптував їх до власного художнього бачення. Цей етап розвитку Лемоннієра співпадав із загальною культурною тенденцією, що шукала натхнення в античних цивілізаціях – розумі, гармонією та громадянською службою.
Повертаючись до Франції, Лемоннієр утвердився як художник історичних сцен і портретів сучасного життя. Його картина «Плагіда Мілана», замовлена для каплиці Семінарія Святого Вівена у Руані, продемонструвала його здатність зображувати драматичні події з емоційним глибиною та технічною майстерністю.
Однак його портрети паризького салону стали справжнім символом Лемоннієра. Найвідомішою його роботою є «Вечір із Мадам Геффрін» – шедевр неокласичної живопису, який передає дух епохи Просвітництва та фіксує портрети видатних інтелектуалів того часу: Шуюеля, Фонтенеля, Монтескує, Дідєра та Мармонтеля.
Французька революція поставила перед Лемоннієром нові виклики та можливості. Замість відходу від публічного життя він активно залучався до політичної діяльності, працюючи в комітеті пам’ятників і займаючись захистом французької культурної спадщини під час хаосу революції.
Пізніше Лемоннієр обіймав адміністративні посади, що свідчили про його вплив у французькому художньому світі. Його керівництво Гобельінською мануфактурою (1810–1816 рр.) підкреслило його загальну участь у національній культурній продукції, а організація Музею мистецтв Руану – його внесок у розвиток мистецтва рідного міста.
Його син Андрє-Іпполит Лемоннієр був письменником і літературознавцем, який детально документував життя та творчість батька, забезпечивши цінний матеріал для досліджень його художньої біографії.
1743 - 1824 , Франція